Існує помилка в тому, що клей для флізеліну і для вінілу це різні речі. І те, що один потрібно наносити на стіну, а другий на шпалери! Підкажіть мені будь ласка, хто хоч раз бачив шпалери на вінілової основі? Підложок буває лише дві, це-флізелінова та паперова. Ще є шпалери з марлевою та тканинною підкладкою, але це майже не відноситься до цих клеїв.

 Флізелін

– має волокнисту пористу структуру, він складається із скловолокна. І для того, щоб заповнити ось ці пори і зв’язати волокна, клей повинен бути менш плинним. Він більш стійкий до намокання та розкидання під впливом води. Тому утворюються мікро кульки які і забезпечують це заповнення. Матеріал як би катається по поверхні доки вона не вбере зайву вологу.

Папір

– теж волокниста але вона спочатку має спресовану укріплену клеєм гладку структуру. І завдання клею в цьому випадку розмочити деревоподібні волокна. Тому клей повинен бути більш текучим. Він менш стійкий до розкидання і при взаємодії з водою розчиняється повністю. Такий клей добре працює тільки якщо дві плоскості гладкі. Наприклад папір на гіпсокартон або спеціальну підкладку.

У всіх інших випадках я рекомендую і завжди застосовую на практиці клей для пористих поверхонь. Який матеріал ми клеємо, факт, що ми робимо це на шпаклівку! Яка кам’яна та пориста… І не важливо яким способом наноситься клей, головне щоб це було максимум акуратно та рівномірно!

На папір клей наноситься тому, що він має ефект накисання.

Клеї відрізняються тільки своєю плинністю і підходять як до паперу, так і до флізеліну. А вініл це лише декоративна добавка до щільності, так само як текстиль або стеклярус. Чим важче шпалери тим частіше потрібно розводити клей!

Щодо нанесення клею на стіну

Клей спрацює добре тільки в тому випадку, коли поглинання поверхні рівномірна. Наприклад це – гіпсокартон або фарбування. У випадку зі шпаклівкою поглинання різна, оскільки принцип її нанесення обумовлює перепади по шарах.